Повітроводи і системи димовидалення: види, призначення, норми проектування - Promat

Система димовидалення – це комплекс автоматичного або керованого вручну обладнання у складі системи загальної вентиляції приміщень. Її облаштування є необхідною умовою для безпечної експлуатації практично будь-якої будівлі, що відповідає сучасним нормам будівництва. Статистика говорить, що під час пожежі основною причиною людських жертв є не сам вогонь, а задимленість приміщень різними продуктами горіння. Саме тому розрахунок та проектування системи димовидалення та протидимного захисту необхідно проводити ще на етапі підготовки проектної документації.

Призначення систем димовидалення

Монтаж системи димовидалення виконують для досягнення таких цілей, як:

• Забезпечення умов для безпечної евакуації людей.
• Забезпечення умов для організації безпечного гасіння пожежі та проведення рятувальних робіт.
• Зниження ймовірності загоряння предметів, обладнання, речовин та матеріалів від температурного впливу.
• Зниження впливу високих температур на конструкції будівлі під час пожежі.
• Зменшення збитків від продуктів термічного розкладання та гарячих газів.

Основним призначенням системи димовидалення є відведення продуктів горіння з приміщень та забезпечення припливу свіжого повітря до них же.

По действующему законодательстве разрешены к применению оба вида систем дымоудаления.

Види димовидалення та вентиляції

По механізму видалення забрудненого повітря з приміщення системи димовидалення можна розділити на два види:

• Статична. У той момент, коли датчики диму подають сигнал про перевищення допустимої концентрації СО2, статична система димовидалення примусово відключає вентиляцію та надходження повітря зовні у приміщення. Тим самим не допускаючи поширення диму у сусідні приміщення. Це небезпечно тим, що у разі, якщо через це приміщення передбачена евакуація людей, то вони піддаються додатковому ризику отримати опіки або отруєння продуктами горіння. До того ж, дим вільно може поширюватися по будівлі через віконні, дверні та інші отвори. Єдина перевага статичної системи – це дешевизна її монтажу та експлуатації.
• Динамічна. Тут принцип дії протилежний. Система вентиляції переходить в аварійний режим, вмикаються потужні вентилятори, які видаляють продукти горіння та забезпечують приплив чистого повітря у приміщення. При цьому рівень задимленості зменшується, але пожежа розгорається з новою силою. Основна мета спрацьовування динамічного димозахисту – забезпечити необхідну безпеку приміщень від забруднення отруйним повітрям на час евакуації людей.

За чинним законодавством дозволені до застосування обидва види систем димовидалення.

Система димовидалення: норми проектування

Норми проектування димовидалення регламентуються Державними Будівельними Нормами (ДБН) у залежності від функціонального призначення будівель. Ці положення закріплені у таких актах: ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.3-15, а також ДСТУ EN 12101-1, ДСТУ EN 12101-2 та інших.

Розрахунок систем протидимного захисту проводиться відповідно до ДСТУ Б CEN/TR 12101-4/5/6, припустимо використання посібників 4.91 та 15.91 до СНиП 2.04.05-91, а також МДС 41-1.99.

Обов'язкове облаштування системи вентиляції, димовидалення

Видалення диму та продуктів горіння вимагають такі приміщення:

1. Коридори та холи у житлових, громадських та адміністративних будівлях, згідно ДБН В.2.2-9 /15/24/28 або інших будівельних норм у залежності від виду та специфіки об'єкту.
2. Коридори виробничих, житлових, громадських та адміністративних будівель умовною висотою більшою за 26,5 м.
3. Коридори завдовжки більше за 15 м, які не мають природного освітлення, виробничих будівель категорій А, Б та В з кількістю поверхів у два та більше.
4. Виробничі та складські приміщення з постійними робочими місцями, якщо приміщення відносяться до категорій А, Б, В, Г та Д у будівлях Iva ступеню вогнестійкості.
5. Торгові зали площею понад 150 кв. м, книгосховищ та архівів.
6. Приміщення, що не мають природного освітлення:
   1. Громадські та адміністративні будівлі з постійним або тимчасовим перебуванням 50 та більше осіб.
   2. Площею 55 кв. м та більше, призначені для зберігання, або в яких використовуються горючі матеріали, при наявності постійних робочих місць.
   3. Гардеробні площею 200 кв. м та більше.

Необов'язкове облаштування систем димовидалення

Можна не передбачати облаштування систем вентиляції та димовидалення у таких приміщеннях:

1. Час заповнення димом яких перевищує час, необхідний на евакуацію, розрахований відповідно до Держстандарту 12.1.004 (крім приміщень категорії А та Б).
2. Площа яких менше ніж 200 кв. м за умови, що вони відокремлені від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, та обладнані системами водяного та пінного пожежогасіння (крім приміщень категорії А та Б).
3. Обладнаних автоматичними системами пожежогасіння об'ємним способом.
4. Лабораторних приміщень категорії В площею 36 кв. м та менше.
5. Коридорів та холів, якщо для приміщень, що мають двері та відкриваються у цей коридор, передбачено безпосереднє димовидалення з механічним приводом.

Також, можна не обладнувати системами димовидалення приміщення площею менше ніж 50 кв. м, якщо вони розташовуються на площі основного приміщення, в якого передбачений монтаж такої системи. Димовидалення повинно розраховуватися у такому випадку з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

Матеріали, що використовуються

Система димовидалення складається з декількох основних елементів: датчиків задимленості, повітропроводів, вентиляторів, протипожежних заслінок. Перша ланка – це датчики, їх мета полягає у передачі сигналу про початок пожежі на виконавчі механізми та пульт пожежної сигналізації. Потім спрацьовують заслінки, що перешкоджають поширенню диму в інші приміщення, та вмикаються вентилятори, які нагнітають свіже повітря. Ці елементи конструкційно виконані з вогнестійких матеріалів, таких як оцинкована сталь, нержавіюча сталь та т.п.

Повітропроводи для димовидалення та вентиляції повинні мати клас вогнестійкості не нижчий за:

• EI 180 – у висотних житлових та громадських будівлях для транзитних повітропроводів та шахт, розташованих поза межами протипожежних відсіків, які ними обслуговуються (EI 120 – для вертикальних повітропроводів в межах відсіку).
• EI 150 – без встановлених на транзитних ділянках протипожежних клапанів у місцях перетинання протипожежних перешкод.
• EI 45 - для вертикальних повітропроводів та каналів у межах обслуговування протипожежного відсіку у разі видалення продуктів горіння безпосередньо з приміщень.
• EI 30 - в інших випадках у межах відсіку.

При цьому важливо враховувати вимоги розділу 4 ДБН В.2.2-15 та розділу 9 ДБН В.2.3-15.

Всі елементи системи протидимного захисту: повітропроводи димовидалення, датчики диму, протипожежні клапани та т.ін. виготовляються з вогнетривких матеріалів та додатково захищаються спеціальними покриттями. До числа таких покриттів можна віднести: спеціальні вогнезахисні штукатурки, плити або обертання базальтовою ватою з фольгою.

Покриття матеріалом, що містить базальт, добре служить для захисту повітропроводів від вогню, при цьому він відносно дешевий, негорючий та не токсичний. Однак вимагає використання засобів для додаткового кріплення до поверхні, що потребує захисту, та помітно збільшує загальну масу конструкції.

Компанія PROMAT пропонує для захисту повітропроводів легку штукатурку FIBROGAINE (ФИБРОГЕЙН) або вогнезахисні плити PROMATECT-L500.

Не варто також забувати про додатковий вогнезахист комунікацій у місцях перетину протипожежних перешкод. В області протипожежних проходок компанія Promat також має готові рішення ФЕНИКС КП та ФОРМУЛА КП, перший з використанням мінеральної плити, а другий – спеціального вогнезахисного складу ФОРМУЛА КП.

Монтаж

Монтаж вогнезахисних матеріалів на повітропроводи залежить від того, на якому виді покриття ви зупинилися. Так, для нанесення вогнезахисної штукатурки ФИБРОГЕЙН використовується спеціальна машина, яка дозволяє наносити цей матеріал на поверхню повітропроводу, а для кріплення вогнезахисних плит PROMATECT-L500 використовують металеві скоби або шурупи.

Для закріплення мінеральної вати можна використовувати металеві скоби, але при високій температурі під час пожежі існує ймовірність їх оплавлення або розм'якшення, внаслідок чого весь вогнезахист просто відшаровується від повітропроводу. Тому вдаються до поклейки базальтової вати на повітропровід за допомогою вогнестійких клеючих сумішей.

У зв'язку з тим, що система димовидалення є найважливішою частиною протипожежних заходів, до її проектування, виконання та контролю над працездатністю слід приділяти особливу увагу. Необхідно періодично проводити профілактичні огляди та перевірки стану системи. Безперебійна її робота у разі виникнення пожежі зможе врятувати безліч людських життів.

кабельна проходка